Цех робить пустотні плити перекриття. Ціну для замовника — 9 500 грн за штуку — погодили навесні. Улітку арматура подорожчала на 12 %, восени — газ на пропарювання. Ціна та сама, плит стільки ж, а грошей із кожної лишається дедалі менше. І помічають це зазвичай наприкінці кварталу, а не того дня, коли подорожчала сировина.
Собівартість — це склад, помножений на ціни
Будь-який виріб чи послугу можна розписати так само, як будівельну розцінку: що йде на одиницю і скільки. Кількість на одиницю — це норма: з технологічної карти, з рецептури або з власного досвіду. Заводять її один раз. Далі собівартість рахується сама: норма × ціна кожного складника, разом.
Умовний приклад — одна плита (цифри для ілюстрації, без ПДВ):
| Складник | На одну плиту | Ціна | Сума, грн |
|---|---|---|---|
| Бетон В25 | 0,9 м³ | 3 200 грн/м³ | 2 880,00 |
| Арматура | 40 кг | 52 грн/кг | 2 080,00 |
| Праця формувальника | 2,5 год | 190 грн/год | 475,00 |
| Газ на пропарювання | 12 м³ | 18 грн/м³ | 216,00 |
| Знос форми | 1 цикл | 150 грн | 150,00 |
| Собівартість | 5 801,00 |
Не лише будівництво
Склад і норма є в будь-якого виробництва й у кожної послуги, де витрачають матеріал, час або техніку:
| Що продаєте | Що в складі | Одиниця |
|---|---|---|
| Плита перекриття, кільце, бордюр | бетон, арматура, години формувальника, пропарювання, знос форм | шт |
| Куртка | тканина верху й підкладки, утеплювач, фурнітура, нитки, години кравчині | шт |
| Вишита сорочка | полотно, нитки муліне, години майстрині, пакування | шт |
| Борщ | буряк, капуста, картопля, м'ясо, спеції, газ, години кухаря | порція |
| Оренда екскаватора | пальне, машиніст, обслуговування, знос | машино-година |
Принцип той самий: що краще розписано склад, то точніше видно, на чому ви заробляєте, а на чому — ні. Борщ, у якому подорожчало м'ясо, і машино-година, у якій подорожчало пальне, втрачають маржу однаково тихо.
Три способи поставити ціну
Собівартість — лише половина. Друга половина — ціна для клієнта, і тут важливо, що саме ви тримаєте незмінним, коли ціни сировини рухаються.
| Спосіб | Що тримається | Подорожчала сировина |
|---|---|---|
| Націнка на кожен складник | націнка кожного окремо | дорожчає ціна — на те, що подорожчало |
| Одна націнка на весь виріб | «собівартість + 30 %» | дорожчає ціна — пропорційно собівартості |
| Кінцева ціна | ціна для клієнта | ціна та сама, меншає націнка — і це видно одразу |
Націнка на кожен складник зручна, коли частину витрат ви перевиставляєте клієнтові майже без націнки (матеріал замовника, доставка), а заробляєте на роботі. Одна націнка — коли прайс оновлюють слідом за сировиною: ціна завжди «собівартість плюс стільки-то відсотків». Кінцева ціна — коли ціну вже назвали клієнтові, вона стоїть у прайсі чи договорі, і міняти її не можна. Саме в цьому разі маржу найлегше втратити непомітно.
Як тане маржа
Повернімося до плити. Ціна 9 500 грн з ПДВ — це 7 916,67 грн без ПДВ. Собівартість 5 801 грн, тож маржа — 2 115,67 грн, або 26,7 % від ціни.
Арматура подорожчала на 12 %: з 52 до 58,24 грн за кілограм. На плиту — 40 кг, тобто +249,60 грн. Собівартість стала 6 050,60 грн, маржа — 1 866,07 грн, або 23,6 %. Ціна та сама, а з кожної плити ви втратили майже 250 гривень. На партії з тисячі плит це вже чверть мільйона.
Порахувати це на калькуляторі нескладно — складно робити це щоразу, коли змінюється якась ціна, і для кожного виробу окремо.
Копійки, які не сходяться
Якщо ціну клієнтові задано, а націнку треба знайти, виникає дрібна, але неприємна річ: ціна кожного складника округлюється до копійки. Однакова для всіх складників націнка тоді не завжди дає рівно 9 500,00 — виходить 9 499,98 чи 9 500,03. Чесний вихід — дозволити одному складнику (найбільшому, щоб відхилення було найменшим) трохи іншу націнку й показувати, який саме це складник. Якщо ж і так точно не виходить, треба показати різницю, а не мовчки взяти іншу ціну.
Як це в єКабінеті
- Склад і норми виробу чи послуги заводять у бібліотеці розцінок — один раз. Ціни складників — у журналі цін, з датою, з якої вони діють.
- Документ — кошторис, договірна ціна — бере розцінки з бібліотеки й ціни на свою дату. Подорожчання в журналі цін одразу видно в усіх чернетках.
- Картка розцінки (олівець у її ціні) показує собівартість одиниці, націнку, ціну для клієнта й маржу на одиницю. Там же обирають спосіб: одна націнка на весь склад або кінцева ціна, — а націнки складників стають сірими й рахуються самі. У «кінцевій ціні» картка називає складник, який добирає копійки.
- Блок «Маржа» — те саме для всього документа: собівартість, сума для клієнта й різниця по типах витрат.
Покроково — в інструкції: націнка на всю розцінку або кінцева ціна. Якщо вашому виробництву бракує якоїсь можливості — напишіть нам, допрацюємо під вас.
Швидко перевести націнку в маржу й назад можна в нашому калькуляторі.
Коротко
- Собівартість будь-якого виробу чи послуги — це склад: норма на одиницю × ціна кожного складника.
- Вирішіть, що тримаєте: націнку чи ціну для клієнта. Від цього залежить, хто платить за дорожчу сировину — клієнт чи ваша маржа.
- Коли ціну зафіксовано, маржу треба бачити на одиницю й одразу після кожної зміни цін, а не в кінці кварталу.